Український застосунок «Дія» став еталоном цифрової держави: посвідчення особи, реєстрація бізнесу, податки, штрафи — усе в одному смартфоні. А як із цим у Європі? Розглянемо кілька країн, які розробляють або використовують сервіси, подібні до «Дії», і зрівняємо їхній підхід із українським.
Німеччина знаходиться на шляху впровадження ID Wallet в межах регламенту ЄС — European Digital Identity Wallet (EUDI-Wallet). Цей цифровий гаманець має стати частиною реформ eIDAS 2.0, що поступово уніфікуватиме цифрову ідентифікацію в країнах-членах ЄС. Проте впровадження не є швидким: через федералізм, складну державну структуру, та необхідність поєднати правила безпеки на всі рівні (федеральний уряд, землі, муніципалітети) процес іще перебуває в етапах тестування й прототипів. Незважаючи на це, програми конкурсу прототипів та обговорення стандартів уже йдуть, і країна готується відповідати новим нормам до 2026–2027 років.
Польща має вже працюючий цифровий застосунок mObywatel, що поєднує електронні документи, посвідчення особи, штрафи, зокрема водійські права й рецепти. Крім того, у 2026 році mObywatel планують інтегрувати в рамки нового європейського стандарту EUDI-Wallet. Це демонструє прагнення Польщі перейти від національного рішення до інтероперабельного з іншими країнами ЄС. mObywatel вже використовується мільйонами громадян Польщі для доступу до державних послуг онлайн, і продовжує розвиватися, додаючи нові функції відповідно до вимог цифрової ідентифікації.
Франція просувається у напрямку цифрової ідентифікації через застосунок France Identité. Цей додаток дозволяє користувачам підтвердити особу онлайн, керувати цифровими версіями посвідчень та отримувати доступ до державних сервісів. Він вже доступний у бета-версії або обмежено населенню (залежно від регіону), і поступово інтегрується з національними сервісами. Зокрема, застосунок дозволяє зчитувати функції ідентифікації через телефон із NFC, створювати одноразові цифрові підтвердження замість копій посвідчень.
Естонія використовує проєкт mRiik (MyState) як цифровий кабінет, через який громадяни можуть підписувати документи, подавати звернення, отримувати державні послуги онлайн.
Литва має е-government платформи, у тому числі через портал eGovernment Gateway, який поєднує соціальні, податкові і медичні сервіси.
Фінляндія використовує портал Suomi.fi, який слугує центральним доступом до державних та бізнес-послуг онлайн.
Хоча рівень інфраструктури і ступінь інтеграції цифрових сервісів в кожній країні різні, усі вони рухаються в сторону уніфікації і зручності для громадян — з різною швидкістю і амбіціями.
Однак варто підкреслити, українська «Дія» стала першим інструментом, яким користується мільйони українців щоденно: податкова декларація, посвідчення, бізнес-реєстрація, електронний підпис — усе в одному додатку або веб-інтерфейсі.
Основні переваги «Дії» перед аналогами:
Централізація сервісів у одному застосунку, який охоплює багато напрямів (ідентифікація, підписи, послуги).
Висока швидкість масштабування та інновацій (введення нових функцій — реєстр бізнесу, COVID-сервіси, тощо).
Готовність держструктур і громадян прийняти цифрові формати у повсякденному житті.
У той час як у більшості європейських країн сервіси ідентифікації розвиваються етапами, «Дія» вже працює в режимі «доступно і корисно» для широкої аудиторії.
Аналоги «Дії» в Європі безсумнівно існують. І деякі з них — доволі просунуті. Проте жоден з європейських сервісів наразі не має такої глибини інтеграції, поширеності та гнучкості, як українська «Дія». Для бізнес-спільноти це означає: зростає попит на цифрові інструменти, відкриваються можливості для стартапів, FinTech-рішень і сервісів, які можуть інтегруватися з цифровими платформами. Якщо ЄС хоче наздогнати Україну в швидкості цифрових перетворень — у нього ще багато роботи попереду.
